понеділок, 27 грудня 2021 р.

Нормативні документи


Нормативні документи



ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році дійсню-ватиметься відповідно до вимог:

Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених відповідними Державними стандартами, згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», зобов’язаний керівник закладу освіти.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначенихвідп овідними Державними стандартами резуль-татів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти, що містить навчальний план і перелік навчальних програм. Навчальним планом визначається загальний обсяг навчального навантаження, навчальними програмами предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів освіти. Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допо-магає розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.

Відповідно до навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування дійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електроннихдж ерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних пла-нів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною спра-вою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, міс-та, району чи області є неприпустимим.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочногопл анування вчитель самостійно вибудовує по-слідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту предмета в підручнику. Учитель може, відповідно до того,

як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати місце теми в системі уроків, кількість годин на вивчення окремих тем.

Контроль виконання педагогічними працівниками та учня-ми (учнем) освітньої програми (індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану), згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», здійснює керівник закладу освіти.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірус-них хвороб, у календарно-тематичномуплануванні з предме-тів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.

Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями

«Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).

Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України із метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5 – 11 класів

запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». Актуальність створення національноїосвітньої платформи зумовлена не тільки викликами, пов’язаними з поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу і рівного доступу до знань для всіх учнів України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів. Всеукраїнськашкола онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного

та дистанційного навчання учнів середньої та старшої шко-ли (5 – 11 класи) з уроками та методичними матеріалами, що відповідають державним стандартам.

Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів. «Всеукраїнська школа онлайн» забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес, а

вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій.

Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts тощо; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх

освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ,наприклад Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.

Надзвичайно важливим є чітка система організації дистанційного навчанняв  школі з самостійним опрацю-ванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання,узгодження кількості контрольних робіт – не більше ніж три на тиж-день, урахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посиль-ними для самостійного виконання дітьми та з чіткими порадами й інструкціями.

Актуальною формою дистанційного навчання є також роз-міщення на сайті закладу освіти записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інфо-рмування учнів та батьків про освітні ресурси. Важливо,

щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний доступ до навчальних матеріалів. Якщо вчитель чітко спланує роботу, визначиться, як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде

використовувати, підготує/використовуватиме якісні на-вчальні матеріали та організує зворотний зв’язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну якість освітніх послуг.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012,наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи:

під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів;

під час проведення практичних занять з інформатики із використанням комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.

Можливість поділу класів на групи під час вивчення окре-мих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загаль-ної середньої освіти урегульовано такими документами:

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньоїосвіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і наукиУкраїни 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в

Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11класів);

Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.

Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства освіти і науки України, привертаємо увагу на питання оцінювання результатів навчання учнів/учениць, зокрема підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання.

Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.

Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного

оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематич-них оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня(учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її

вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’яз-ково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семес-три. Під час виставлення річної оцінки мають

враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) зпредмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння

застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2 Інструкції з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 03.06.2008 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу зага-льної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07. 2015 № 762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369.

Зауважуємо, що для запобігання перевантаження учнів час проведення контрольних робіт визначається загально-шкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову (тематичну/контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня –не більше ніж з трьох. Під час планування письмових контрольних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових контрольних робіт наприкінці семестру, навчального року.

Викладання навчальних предметів у 2021/2022 навчальному році має здійснюватись із урахуванням результатів міжна-родного дослідження якостіосвіти PISA-2018, у якому Україна брала участь (режим доступу:https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/). Документ містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах.

Привертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступ-ників та педагогічних працівників, що в змісті науково-методичної роботи в закладах освіти мають відображатися питання теорії та практики впровадженняк онцептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова

українська школа». Пропонуємо у цій роботі викорис-товувати видані за кошти державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, що висвітлюють загальнодидактичні питання та питання методик навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом навчальнометодичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації

змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки (https://cutt.ly/lyP5Ay2).

Також повідомляємо, що на сторінці електронної бібліотеки, крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярнів идання серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 7 класів закладів загальної середньої освіти.

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання

в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

До Переліку у цьому році не увійшли ті навчальні програми

факультативних курсів, курсів за вибором, строк дії грифа яких сплинув у 2021 році і дія грифа не продовжена відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 20.07.2020 № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.10.2020 за № 1119/35402, (підпункт 1 пункту

5; пункт 15).

Інформуємо, що Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р.№ 898, буде застосовуватися у закладах загальної середньої освіти з 01 вересня 2022 року для учнів 5 класу.

Міністерством з метою забезпечення впровадження нового державного стандарту базової середньої освіти:

затверджено Типову освітню програму для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235), яка буде впроваджуватися поетапно з 2022/2023 навчального року (режим доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/602fd30bccb01131290234.pdf);

надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»(наказ МОН від 12.07.2021 № 795 із змінами) модельним навчальним програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти.

З текстами модельних навчальних програм можна ознайомитись за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku .

На сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено авторські презентації модельних навчальних програм для 5 – 6 класів закладів загальної середньої освіти (режим доступу: https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykhnavchal-nykh-prohram-dlia-5-6-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/).

Для успішної реалізації основних положень Державного стандарту, що впроваджуватиметься в масовій школі з 2022 р., відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.04.2021 № 406, у 2021 році стартував інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня за темою«Розроблен-ня і впровадження навчально-методичного забезпечення для

закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Цей проєкт реалізуватиметься на базі 136 закладів освіти, що виявили ініціативу впроваджувати ідеї, принципи, ціннісні орієнтири нового Державного стандарту, шукати оптималь-ні рішення, апробувати нові навчальні матеріали, педагогіч-ні техніки і прийоми тощо.

Також інформуємо, що у цьому році починає діяти загальнонаціональнапрограма Президента України «Здорова Україна», покликана зробити здоровий спосіб життя частиною українського менталітету. Складовою цієї

програми є «Модель здорової школи».

З метою обґрунтування та перевірки ефективності, а також

результативності методичного інструментарію провадження й моніторингу «Моделі здорової школи» Міністерством розпочата реалізація інноваційного освітнього проєкту, який буде здійснюватись на базі закладів загальної

середньої освіти Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської областей (наказ МОН від 04.08.2021 № 626).

Мовно-літературна галузь

Українська мова

Інтегрований мовно-літературний курс «Українська мова» забезпечує інтеграцію різних рівнів – міжгалузеву, пред-метну (немає поділу на урокимови та читання, а подані мовно-мовленнєві завдання виконуються на основі літературних творів та медіатекстів). Наявність мовно-мовленнєвих вправ дає змогу на одному уроці розв’язувати завдання як мовної, так і літературної освіти, які традиційно реалізувалися на окремих уроках. Також змістове за-безпечення інтегрованого курсу «Українська мова» ґрун-тується на інтеграції змісту природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, математичної та мистецької освітніх галузей.

Інтегрований курс «Українська мова» має забезпечувати формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей, зокрема виховання в учнів початкових класів високої патріотичної свідомості, почуття вірності та любові до Батьківщини; утвердження в свідомості й почуттях особистості молодшого школяра патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурно-го та історичного минулого України; усвідомлення досягнень українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань; формування толерантного ставлення до інших народів, їхніх мов, культур; культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи,

справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи тощо;

виховання почуття любові до української мови як мови державної, потреби її вивчати та спілкуватися нею.

Систему завдань на уроках інтегрованого курсу «Українська мова»проп онуємо спрямовувати формування спільних для всіх ключових компетентностей умінь і якостей особистості, зокрема читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово,критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими учасниками освітнього процесу.

В умовах інтегрованого мовно-літературного курсу на уроках з’являється можливість зреалізувати тексто-центричний (не словоцентричний, як було раніше) підхід до вивчення мовних явищ. З метою розвитку здатності

спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови, формування базових правописних умінь

четвертокласники досліджують їх, а потім самостійно роблять висновки, тобто складають правила. Для цього широко пропонуються мовні казки. Таким чином

забезпечується дослідницький характер вивчення мовних явищ.

Пропонований програмою для дослідження теоретичний матеріал є непростим в опануванні, водночас необхідним для формування мовленнєвих умінь. Задля попередження появи утруднень та створення передумов більш усвідом-леного сприйняття матеріалу рекомендуємо під час опанування теоретичної інформації використовувати емоційно забарвлені, цікаві для дітей образи, залучати прийоми мнемотехніки.

Для зацікавлення учнів і залучення у процес дослідження пропонуємо залучати їх до дискусії, формувати уміння ставити проблемні запитання на основі прочитаних текстів та аналізу ілюстрацій до них. З цією метою дидактично доцільними будуть вправи на моделювання життєвих

ситуацій, у тому числі конструювання ситуацій вибору та власної відповідальності, авансування успіху (наприклад, Напиши текст. Відредагуй і розкажи однокласникам. Опуб-лікуй його в журналі класу, у блозі на сайті тощо. Такі вправи сприяють формуванню в учнів ціннісного

ставлення до світу, розвитку власних здібностей, нахилів, творчості в діяльності; залучають до співпраці учнів із дорослими (працівниками школи, батьками або членами родини: Знайди інформацію в різних джерелах, запитай у рідних і друзів, знайомих, порівняй власні думки з

думками інших людей – що в них спільного? Чим вони відрізняються?)  тощо.

Формування орфоепічних, правописних, лексичних, граматичних, стилістичних, словотвірних умінь, що в цілому сприяє індивідуальному стилюмовлення, необхідно забезпечувати системою тренувальни х, дослідницьких,

пізнавальних й цікавих завдань, що подані у підручниках «Українська мова тачитання». Ефективним засобом узагальнення та систематизації знань є мовний аналіз, який допомагає свідомому засвоєнню здобувачами освіти програмового матеріалу, формуванню в них мовних та мовленнєвих умінь і навичок.

Значну увагу варто приділити становленню компетентних читачів –особистостей, здатних здійснювати когнітивні читацькі операції, працюючи з текстами різної функціо-нальної спрямованості.

Для удосконалення навичок читання, розвитку пізнавальних інтересів,збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньоїлітератури та медіапродуктів пропонуються завдання на читання з позначками,читання з передбаченням та ін.

Розвитку мовлення, уяви та творчого мислення в процесі роботи над текстом сприятиме переказування, творення текстів на основі коміксів,інфографіки, за поданим початком, серією малюнків, картиною, на основі власних спостережень та ін.

На уроках української мови рекомендовано застосовувати інноваційні технології, зокрема і технології розвитку критичного мислення: мапа думок, сенкан, РАФТ, асоціативний кущ, діаграма Венна тощо; роботу з медіа

(інфографіка, комікси, колаж, створення класної газети, реклама, лист, афіша).

Вони сприятимуть вихованню в здобувачів освіти  позитив-ного емоційноціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, прагнення вдосконалювати своє мовлення, а також розвитку літературно-творчих

здібностей, умінь критично мислити та розв’язувати проблемні завдання.

Інноваційним інструментом для розвитку комунікативних умінь учнів є навчальні активності учнів, що передбачені змістовою лінією «Театралізуємо».

Для досягнення визначених в ній очікуваних результатів рекомендуємо залучати учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини

емоційного інтелекту, творчого мислення, ініціативності, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими

особами.

Насамкінець, наголосимо, що відповідно до Державного стандарту початкової освіти уроки/заняття інтегрованого курсу «Українська мова»мають спрямовуватися на «розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву,

послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду».

БАЗОВА ТА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітня галузь «Мови і літератури»

Українська мова

У 2021/2022 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 9 класах за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;

у 10 ‒ 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi .

Звертаємо увагу, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для10 – 11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують

повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання,читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не

передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання,читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати

запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток

особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

 

Види есе: вільне і формальне

Вільне

Формальне

 

Ознаки:

Ознаки:

 

Невеликий обсяг (7 – 10 речень)

 Довільна форма і стиль викладу зі

збереженням структурованості

тексту (вступ, основна частина,

висновок)

 Наявність позиції автора

 

Обсяг 120 – 200 слів

Логічна організація структури:

наявність відповідних компонентів

(теза, аргументи, приклади,

оцінювальні судження, висновок)

Виклад грунтовний

 Наявність позиції автора

 

 

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних його етапах: цілевизначення,закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хв.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);

критичне;

есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причининаслідку, есе-аналіз).

Розподіл годин між розділами

Зазначений у навчальних програмах розподіл годин між розділами є орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати кількість годин у межах розділу та послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та ндивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір( навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис якихздійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, а визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оціню-вання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру вистав-ляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку. Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

 

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Семестрову оцінку виставляють на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.

Якщо дитина хворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за певний вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя залежно від динаміки особистих навчаль-них досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, (тривалість вивчення, складність змісту,ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у

5 – 9 класах

 

 

 

5 кл

. 6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

 

Усього годин

122

122

88

70

 

70

Години з РМ

24

23

22

16

19

 

 

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

Перевірка мовної теми

 

4

4

4

4

3

3

2

2

2

2

Письмо:

переказ

 

твір

 

1      1

 

-        ---

 

-         

 

1

 

-

 

1

 

1

 

1

 

-

 

1

 

1

 

1 

 

1 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

Правопис:

 диктант

 

1 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1 

 

 

1

 

1

 

1

Говоріння:

 діалог

 

1 

 

-

 

1

 

-

 

1

 

-

 

1  -

 

 

 

1

 

-

усний переказ

1

-

1

-

1

-

1 -

 

1

-

усний твір

- 1

 

-

1

-

1

-

1

-

1

Читання вголос

-

1

-

1

-

1

-

1

-

1

 

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10 – 11 класах

 

Рівень

Рівень стандарту

Філологічний рівень

Форми контролю

1

2

1

2

 

Перевірка мовної теми

2

2

3

3

 

Письмо:

есе

 

2

 

3

 

1

 

1

 

переказ – – 1 1

-

-

1

1

 

твір – – 1 1

-

-

1

1

 

Індивідуальні види контрольних робіт

 

 

 

 

 

Говоріння:

 діалог

 

1

 

-

 

1

 

1

 

усний переказ

1

-

1

-

 

усний твір – 1 - 1

-

1

-

1

 

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт. Учитель на власний розсуд може збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку вистав-ляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колон-ці «Твір», «Переказ» не роблять).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне зав-дання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру, що вважається поточною оцінкою, яку зараховують до найближчої тематичної.

Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати «н/о» (немає оцінки).

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період карантинних заходів у режимі онлайн і офлайн учителям рекомендуємо вико-ристовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams, записи уроків у межах проєкту «Все-українська школа онлайн» тощо.

Фронтальні та індивідуальні види контролю в умовах карантину проводяться з урахуванням матеріально-техніч-них можливостей закладу освіти, учителя-філолога. Педагог на свій розсуд може визначати вид та зміст завдань. Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української мови, можуть прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів.

Завдання оцінюються відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222), що чинні для 5 – 11 класів.

Українська література

У 2021/2022 навчальному році вивчення української літератури:

 у 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10 – 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi .

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового

компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).

Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література,образотворче мистецтво, музика та ін.).

Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієн-товною. Вчитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на

вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскур-сій, диспутів, семінарів тощо).

Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.

Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливимкомпонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навичок усних і письмових роздумів над

прочитаним у різних стильових формах.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Розподіл годин у таблиці є мінімальним і

обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня

підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 5 – 9 класах

класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи у формі:

2

3

3

3

3

3

3

3

3

3

контрольного класного

твору

-

1

1

1

1

1

1

1

1

1

виконання інших завдань

(тестів, відповідей на

запитання тощо)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Уроки розвитку мовлення*

(у+п)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Уроки позакласного читання

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10 – 11 класах

Семестри

1

2

1

2

Рівні

стандарту

 

профільний

 

Контрольні роботи у формі:

3

3

4

4

контрольного класного

твору*

1

1

1

1

виконання інших завдань

(тестів, відповідей на

запитання)

2

2

3

3

Уроки розвитку мовлення**

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

Уроки позакласного

читання

1

1

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

 

 

 

 

 

 

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати  роботу протягом уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового.

Умовне позначення в таблиці (у + п).

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і вра-ховують як поточну до найближчої тематичної.  Під час оці-нювання зошита з української літератури слід ураховувати наяв-ність різних видів робіт; грамотність (якість виконанняробіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати «н/о» (немає оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

З метою формування читацької компетенції доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книжки й бібліотеки, аудіозаписи) і методів викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес учнів до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку. Необхідно також включати матеріали щодо різних методик активного читання. Вчитель має акцентувати увагу на

підвищення рівня читацької грамотності учнів, зокрема форму-вання здатності учня сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розши-рювати свої знання й читацькийп потенціал.

Навчальна та методична література з української літератури,

рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів

з української мови та української літератури

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі  функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має  забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання,  комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню  громадянської позиції, національної самосвідомості.

Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та  мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої  діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією,  формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення.

Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання  результатів навчання особливо актуальні з огляду на реформування середньої  загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток  творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння  працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для розв'язання  життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що  мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це  підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі: а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий  розвиток особистості;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири  елементи-знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно ціннісного ставлення до світу;

в) функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передбачає  вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення. Об'єктами оцінювання мають бути:

-мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності; -знання про мову й мовлення;

-мовні вміння та навички;

-досвід творчої діяльності;

-досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності

I. Аудіювання (слухання- розуміння)

1.Перевіряється здатність учнясприймати на слух незнайоме за змістом  висловлювання із одного прослуховування:

а) розуміти:

-мету висловлювання;

-фактичний зміст;

-причинно-наслідкові зв’язки;

-тему і основну думку висловлювання;

-виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із варіантів. Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім  пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки  вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів  і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра  «1» – номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).

Варіант другий: учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей  на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант. У п’ятому класіучням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6- 12 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів  відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання  мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і  розташовуватися в порядку наростання їх складності.

2.Матеріал для контрольного завдання:зв'язне висловлювання (текст)  добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5

400-500 слів

4-5 хв.

300 – 400 слів

3 – 4 хв.

6

500 -600

5 – 6

400 -500

4 – 5

7

600 -700

6 – 7

500 – 600

5 – 6

8

700 - 800

7 – 8

600 – 700

6 – 7

9

800 – 900

8 – 9

700 – 800

7 – 8

10

900 – 1000

9 – 10

800 – 900

8 – 9

11

1000 - 1100

10 -11

900 - 1000

9 – 10

 

3.Одиниця контролю: відповідi учнів на запитання за прослуханим текстом,  одержані в результаті виконання тестових завдань.

4.Оцінювання.

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне  із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що  за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не  дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому  разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він має пройти перевірку  додатково, щоб одержати відповідний бал.

 

II. Говоріння та письмо (діалогічне та монологічне мовлення) Під час перевірки складених учнями висловлювань (діалогів, усних і  письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра  самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого  ставлення до змісту висловлювання.

Діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5-11 класах.

1.Перевіряються здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

-складати діалогвідповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; -самостійно досягати комунікативної мети;

-використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули  мовленнєвого етикету;

-дотримуватися теми спілкування;

-додержуватися правил спілкування.;

-дотримуватись норм літературної мови;

-демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість,  логічність,виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові  висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його  оцінюванні.

Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким  чином: учитель пропонує двом учням вибрати одну із запропонованихтем чи  мовленнєвих ситуацій(теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності),  обдумати їїй обговорити із товаришемперед класом у формі діалогу протягом 3-5  хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2.Матеріал для контрольних завданьдобирається з урахуваннямтематики  соціокультурноїзмістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових  особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3.Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу визначається так:

Клас

Орієнтовна кількість реплік для двох учнів

5-й  клас - 6-7 реплік                           9-й клас - 12-14 реплік

6-й  клас - 7-8 реплік                            10-й клас - 14-16 реплік

7-й клас - 8-10 реплік                          11-й  клас - 16-18 реплік

8-й клас - 10-12 реплік

 

 

Оцінювання

Рівень

 

Бали

 

Характеристика складених учнями діалогів

 

Початковий

 

1

 

В учня виникають значні труднощі у підтриманні діалогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.

 

 

2

 

Учень відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам  досягти комунікативної мети не може.

 

 

3

 

Учень бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а йформулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна метадосягається ним лише частково.

 

Середній

 

4

 

Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в  основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.

 

 

5

 

Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією,додержує елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми, мовлення його характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю іпотребує істотної корекції тощо.

 

 

6

 

Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовними,відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

 

Достатній

 

7

 

Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми,помилки в мовному оформленні реплік тощо.

 

 

8

Учень загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислі’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (3-ма).

 

 

9

 

Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності і культури мовлення (чітко висловлюютьдумки, виявляють вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста позиція співбесідників,аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

 

Високий

 

10

Учні складають діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння формулювати думки, обгрунтовуючи  власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним з критеріїв можливі певні недоліки.

 

 

11

 

Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

 

 

12

 

Учні складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі йз власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет ;здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержуються правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

 

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір); письмо ( письмові переказ і твір) 1.Перевіряється здатність учня:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається(усно чи  письмово);

б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний  для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний  або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий(побачений чи почутий) твір  мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

-розкривати тему висловлювання;

-виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на  головний і другорядний;

-викладати матеріал логічно, послідовно;

-використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання,  дотримуючись норм літературної мови;

-додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних  тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

-трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло,  вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до  задуму висловлювання;

-створювати оригінальний текст певного стилю;

-аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; -викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і  граматичних засобів.

Організація контролю здійснюється за одним з двох варіантів.

Варіант перший: усі учні виконують роботу самостійно.

Варіант другий: учні складають висловлювання на основі диференційованого  підходу (для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для  середнього (допоміжні матеріали загального характеру), а для одержання балів  достатньогоі високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно.

Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст)  здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст

матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на  відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється  фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною  методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або  самостійно написати твір.

2.Матеріал для контрольного завдання.

Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що  читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний  матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої  людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим  завданням, учням пропонується ,окрім того, такожзавдання, що передбачає  написання творчої роботи,обов’язково пов'язаної із змістом переказу.

У тому разі, коли матеріал читається безпосередньо перед контрольною  роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

 

Клас

Кількість слів

 

5-й

 

100-150

 

6-й

 

150-200

 

7-й

 

200-250

 

8-й

 

250-300

 

9-й

10-й

 

300-350

350-400

 

11-й

 

350-450

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази  більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал  добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного  класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

Клас

 

Кількість сторінок

 

5-й

0,3-0,5

 

6-й, 7-й

 

0,5-0,75

 

8-й ,9-й

0,75-1,0

10-й, 11-й

 

1,0-1,5

 

 

Твір

Матеріалом для твору(усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована  на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та  проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів  допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до  оцінювання).

3.Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас

 

Кількість сторінок

 

5-й

 

0,5-1,0

 

6-й

 

1,0-1,5

 

7-й

 

1,5-2,0

 

8-й

 

2,0-2,5

 

9-й

 

2,5-3,0

 

10-й

 

3,0-3,5

 

11-й

 

3,0-3,5

 

4.Оцінювання.

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне  оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст,  а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не  підраховуючи помилок,-зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

 За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку  допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх  співвідношення.

 

Рівень

Бали

Характеристика змісту виконаної  роботи

 

 

Грамотність

орфографічних  і 

пунктуаційних

лексичних, 

граматичних  стилістичних

Початковий

1

Учень будує лише окремі, не  пов'язані між собою речення;  лексика висловлювання дуже  бідна*.

15-16 і 

більше

9-10

 

 

 

 

2

 

Учень будує лише окремі  фрагменти висловлювання;  лексика і граматична 

будовамовлення бідна й  одноманітна

13-14

 

 

 

3

 

За обсягом робота складає  менше половини від норми;  висловлювання не є завершеним  текстом, хибує на непослі- довність викладу,  пропуск фрагментів, важливих  для розуміння думки; лексика і  граматична будова збіднені.

 

11-12

 

 

Середній

 

4

 

Усне чи письмове  висловлювання за обсягом  складає дещо більше половини  від норми і характеризується  уже певною завершеністю,  зв’язністю; проте є недоліки за  рядом показників(до семи),  наприклад: характеризується  неповнотою і поверховістю в  розкритті теми; порушенням  послідовності викладу; не  розрізняється основна та другорядна інформація; добір  слів не завжди вдалий (у разі  переказу – не використано  авторську лексику).

 

9-10

 

7-8

 

 

5

 

За обсягом робота наближається  до нор-ми, у цілому є завершеною, тема значною  мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою  показників( до шести): роботі  властива  поверховістьвисвітлення теми,  основна думка не проглядається,  бракує єдності стилю та ін.

 

7-8

 

 

 

6

 

За обсягом висловлювання сягає  норми, його тема розкривається,  виклад загалом зв’язний, але  робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний  характер, відсутня самостійність  суджень, їх аргументованість,  добір слів не завжди вдалий  тощо.

 

 

5-6

 

 

Достатній

 

7

 

Учень самостійно створює  достатньо повний, зв’язний, з  елементами самостійних суджень текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу),  вдало добираються лексичні  засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби  виразності, образності мовлення), але в роботі є  недоліки (до чотирьох),наприклад:відхилення від теми, порушення  послі-довності її викладу;  основна думка не аргументується тощо.

4

 

5-6

 

8

 

Учень самостійно будує  достатньо повне (у разі переказу  – з урахуванням виду переказу),  осмислене, самостійно і в  цілому вдало написане  висловлювання, проте  трапляються щенедоліки за  певними показниками(до трьох)

 

3

 

 

 

 

9

Учень самостійно будує  послідовний, повний, логічно  викладений текст (у разі переказу – з урахуванням виду  переказу); розкриває тему,  висловлює основну думку (у  разі переказу – авторську  позицію); вдало добирає  лексичні засоби (у разі переказу  – використовує авторські засоби  виразності, образності мовлення); однак припускається  окремих недоліків (за двома  показниками): здебільшого це  відсутність виразної  особистісної позиції чи  належної її аргументації тощо

 

 

1+1 (негруба)

 

Високий

 

10

 

Учень самостійно будує  послідовний, повний (у разі  переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує  комунікативне завдання,  висловлює власну думку,  певним чином аргументує різні  погляди на проблему; (у разі  переказу – зіставляє свою позицію з авторською), робота  відзначається багатством  словника, граматичною  правильністю, додержанням  стильової єдності і виразності  тексту; але за одним з критеріїв  допущено недолік.

 

1

 

3

 

 

11

 

Учень самостійно будує  послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує  комунікативне завдання;  висловлює власну думку,  зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі переказу – враховує авторську позицію),  вміє пов’язати обговорюваний  предмет із власним життєвим  досвідом, добирає переконливі  докази для обґрунтування тієї чи  іншої позиції з огляду на  необхідність розв’язувати певні  життєві проблеми; робота в  цілому відзначається багатством  словника, точністю  слововживання, стилістичною  єдністю, граматичною  різноманітністю.

 

1 (не

груба)

 

2

 

 

12

Учень самостійно створює  яскраве, оригінальне за думкою  висловлювання відповідно до  мовленнєвої ситуації; аналізує  різні погляди на той самий  предмет, добирає переконливі  аргументи на користь тієї чи  іншої позиції, усвідомлює  можливості використання тієї чи іншої інформації для  розв’язання певних життєвих  проблем; робота відзначається  багатством слововживання,

----

1

*Окрім того, оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень  від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових  висловлюваннях-наявність:1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які  підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 2) лексичних,  граматичних і стилістичних (друга позиція). Загальну оцінку за мовне оформлення  виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого  заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок,  одержана сума ділиться на два.

Письмові домашні роботи оцінюють, як і будь-які письмові, враховуючи кількість орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних і стилістичних помилок(в  залежності від характеру завдань).

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за  зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, їхня сума  ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в  бік більшого числа.

III. Читання

Читання вголос

 

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється в 5-9 класах

1.Перевіряються здатність учня:

а) демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

б) виявляти вміння:

-читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до  орфоепічних та інтонаційних норм;

в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю  тексту, авторський задум;

г) пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки,  зацікавленості певною темою тощо).

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі  текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує  прочитати цей текст перед класом.

2.Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно  до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб  час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2  хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі  стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно  великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно). 3.Одиниця контролю:озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для  усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

4.Оцінювання.

Критерії оцінювання

Рівень

Бали

Характеристика читання

 

Початковий

(Бали цього рівня одержуть  учні, які чита-ють дуже 

повільно, припус-каються  значної кількості помилок у  структуруванні тексту і 

речення, прочитанні і вимові  слів, інтонуванні речень)

 

 

1

Учень читає, не зв’язуючи слова між собою  інтонаційно, не відділяючи одне речення від  іншого, припускається значної кількості  помилок на заміну, перестановку, пропуск  (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках  слова відповідно до їх написання, а не до  норм вимови; швидкість читання в кілька  разів нижча за норми.

 

 

2

Учень читає, відриваючи окремі слова одне  від одного, не завжди відділяє одне речення  від іншого; припускається помилок на  заміну, перестановку, пропуск (складів, слів);  вимовляє в багатьох випадках слова  відповідно до їх написання, а не до норм  вимови; швидкість читання складає орієнтовно третину від норми.

 

3

Читанняхарактеризується певнимрівнем  зв’язності, який проте ще недостатній, як і  темп, що наближається до половини норми.  Допускається ще велика кількість помилок  різного характеру.

 

Середній

(Бали цього рівня заслуго вують учні, які читають зі  швидкістю, що на-ближається  до норми, поділяючи текст на  рече-ння, пов'язуючи слова в  реченні між собою, але читають  не досить плавно і виразно,  рипускаючись помилок в  інтонуванні,вимові тощо)

4

Учень читає, зі швидкістю, що дещо  перевищує половину норми, поділяючи текст  на речення, але припускається значної  кількості помилок в інтонуванні речень  різних типів;у поділі речень на смислові  частини, неправильно ставить логічний  наголос; припускається орфоепічних  помилок; читання не досить плавне.

 

 

5

Учень читає зі швидкістю, що наближається  до норми, в основному правильно інтонуючи  кінець речення, але припускається помилок у 

поділі речень на смислові частини, логічному  наголошуванні слів, а також в інтонуванні  речень певної синтаксичної будови (за  програмою відповідного класу); 

припускається орфоепічних

 

6

Учень читає зі швидкістю, що відповідає  нормі, правильно інтонуючи кінець речення,  логічно наголошуючи слова, але робить  окремі помилки в поділі речень на смислові  частини та вінтонуванні речень певної  синтаксичної будови (за програмою  відповідного класу); припускається  орфоепічних помилок; читання не досить плавне.

Достатній

(Бали цього рівня заслуговують  учні, які читають плавно, з  належною швидкістю, 

правильно інтонують речення і  поді-ляють їх на смислові  відрізки, але припу-скаються  певних недоліків за деякими  критеріями(вираження 

авторського за-думу, виконання комунікативного завдання;  норм орфоепії, дикції)

7

Учень читає зі швидкістю в межах норми, у  цілому плавно, правильно інтонуючи речення  певної синтаксичної будови (за програмою  відповідного класу), роблячи логічні  наголоси; поділ речення на смислові відрізки  в цілому логічно правильний, але цей поділ  не пристосований до особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення  тексту в читанні відсутнє; є орфоепічні  помилки.

 

 

8

Учень читає швидко, плавно, досить  правильно інтонуючи речення певних  синтаксичних структур, роблячи логічні  наголоси; поділ речення на смислові відрізки  логічно правильний, але не завжди 

пристосований до особливостей слухацької  аудиторії; темп, тембр, гучність читання не  пов'язані з певним комунікативним  завданням; емоційне забарвлення тексту  наявне, але воно не виявляє авторського  задуму; є орфоепічні помилки.

 

9

Учень читає швидко, плавно, правильно  інтонуючи речення різної синтаксичної  будови; поділ речення на смислові відрізки та  логічне наголошування слів правильні, але в  окремих випадках темп, тембр, гучність  читання не пов'язані з відповідним  комунікативним завданням; емоційне  забарвлення недостатньо виявляє авторський  задум;можуть бути орфоепічні помилки.

Високий

(Бали цього рівня заслуговують  учні, які читають плавно,  швидко, правильно інтонують  речення і поділяють їх на  смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум,  стильові особливості тексту,  розв’язують комунікативне  завдання; читають орфоепічно  правильно, з гарною дикцією)

10

 

Учень читає виразно, з гарною дикцією;  інтонація (поділ речень на смислові частини,  логічне наголошування слів, мелодика речень  різної синтаксичної будови), емоційне  забарвлення, тембр, темп, гучність читання  відтворюють авторський задум, стильові  характеристики тексту, але в читанні можуть  бути окремі недоліки(наприклад, недостатньо  враховано комунікативне завдання,  особливості слухацької аудиторії), незначні  орфоепічні огріхи.

 

 

11

 

Читання учня повністю відповідає усім  зазначеним вище критеріям (глибоке  проникнення у зміст прочитаного, бездоганне  дотримання орфоепічних, інтонаційних норм,  виразна передача авторського задуму,  стильових характеристик тексту, врахування  комунікативного завдання, особливостей  слухацької аудиторії).

 

 

12

 

Учень читає винятково виразно, з гарною  дикцією; глибоко й тонко відтворюючи  емоційне забарвлення, авторський задум,  стильові характеристики тексту; вміло  виконує комунікативне завдання, визначене  вчителем або самостійно.

        

 

Читання мовчки

1.Перевіряються здатність учня:

а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати  після одного прочитування:

-фактичний зміст,

-причинно-наслідкові зв'язки;

-тему і основну думку;

-виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із  варіантів.Варіант перший.: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при  цьому фіксується час, витрачений кожним учнем на читання-з метою визначення швидкості).Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати  кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише  його номер поряд із номером запитання.

Варіант другий: учні одержуть видруковані запитання та варіанти відповідей на них  і відзначають “галочкою” правильний з їхнього погляду варіант.

У 5 класі учнямпропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей,  у 6-12 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових  зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні  засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки  прочитаного.

2.Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів  жанрів мовлення, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до  вимог програми для кожного класу).

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість  читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були нормально  завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас

Обсяг тексту для читання мовчки

художнього стилю

інших стилів

5

360-450 слів

300-360 слів

6

450-540 слів

360-420 слів

7

540-630 слів

420-480 слів

8

630-720 слів

480-540 слів

9

720-810 слів

540-600 слів

10

810-900 слів

600-660 слів

11

900-990 слів

660-720 слів

2.Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за  текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

3.Оцінювання.

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння  прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за  допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань  оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом  (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів). Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуванням таких норм:              

        

Клас

Швидкість читання

5

100 – 150

6

110 – 180

7

120 – 210

8

130 – 240

9

140 – 270

10

150 – 300

11

160 – 330

        

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності  враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість  читання у якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного  класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержуєна два бали менше. Наприклад:  за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але

якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не  10, а 8 балів.

У цілому оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої  діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала  задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового  характеру та належну швидкість читання). У тому разі, коли учень з певних причин  не виконав роботу, він має пройти перевірку додатково з тим,щоб одержати  відповідний бал.

Оцінювання правописних

(орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є  контрольний текстовий диктант.

1.Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні  правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки  відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2.Матеріал для контрольного завдання .Для контрольного текстового диктанту  використовується текст, доступний для учнів даного класу.                 

                   Обсяг диктанту по класах:

 

Клас

Кількість слів у тексті

5

90-100

6

100-110

7

110-120

8

120-140

9

140-160

10

170-180

11

180-190

 

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих  протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5  прикладами.

3.Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.

4. Оцінювання.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

-орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки: 1) на правила, які не включені до шкільної програми;

2) на ще не вивчені правила;

3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась  спеціальна робота;

4) у передачі так званої авторської пунктуації.

–повторюван    іпомилки ( помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті  кілька разів), вважається однією помилкою однотипні (помилки на те само правило),  але в різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил;

2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від  іменників з прийменниками;

4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;

5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....;  не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх  послідовності;

7 в заміні українських букв російськими;

У робочих зошитах виконуються класні й домашні вправи (домашні не  більше двох), словникові диктанти (5 кл. – 12 слів, 6-7-х кл. – 24, 8-9-х – 36, 10-11-х  - 48)., навчальні диктанти, твори, перекази, самостійні роботи, тестові завдання  різних форм, складання різноманітних схем, таблиць та інші види робіт передбачені  чинними програмами.)

3. Порядок перевірки письмових робіт.

 3.1. Робочі зошити перевіряються:

∙ у 5-6-х кл. – двічі на тиждень;

∙ у 7-9-х класах – 2-3 рази на місяць;

∙ у 10-11-х класах – двічі на місяць.

 НОРМИ ЄДИНОГО МОВНОГО ТА ОРФОГРАФІЧНОГО РЕЖИМУ

НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ:

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА,

МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ КОРІННИХ НАРОДІВ,

НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

 

1. Мова освіти в Україні

 

1.1.Закон України «Про освіту» (стаття 7), Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5) визначають державну українську мову мовою освітнього процесу йвдосконалюють підходи до використання як державної, так і мов корінних народів, національних меншин, інших мов в освітньому процесі.

 

1.2. Концепцією Нової української школи визначено ключові компетентності випускників, зокрема: вільне володіння державноюмовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, уміння вчитися впродовж життя, обізнаність та самовираження у сфері культури, соціальна та громадянська компетентності.

 

1.3. Вивченняукраїнської мови та літератури,зарубіжної літератури, мови і літератури корінного народу, національної меншини залежить від освітньої програми закладу загальної середньої освіти, оскільки Законом України «Про повну загальну середню освіту» освітнім закладам надано самостійність у формуванні власної освітньої програми, зокрема з певним мовним компонентом (без вивчення/із вивченням мови корінного народу, національної меншини).

 

1.4.Документаціятаділоводствоу закладах загальноїсередньоїосвітиведутьсяукраїнськоюмовою. (Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» № 676 від 25 червня 2018 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. За № 1028/32480).

 

1.5. У класному журналі записи з усіх навчальних предметів здійснюються українською мовою, змов і літературкоріннихнародів, національнихменшиндозволяєтьсячастковий записзмісту урокута домашніх завдань(наприклад, у разінекоректного перекладу теми) мовоювивчення предмета.

 

1.6.Учнівські зошитипідписуютьукраїнською мовою з усіх предметів. Записи в зошитах з мов і літератур корінних народів, національних меншин здобувачі освіти роблять мовою вивчення предмета.

 

1.7. Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд  художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів.

 

2. Учнівські зошити: кількість, призначення, норми ведення й перевірки

 

2.1. Робочі зошити для виконання класних та домашніх письмових робіт:

Ø  з української мови  для 5-9 класів – по 2 зошити; для 10-11 класів – по 1 зошиту;

Ø  з української та зарубіжної літератури (5-11 класи) – по 1 зошиту;

Ø  з мов і літератур корінних народів, національних меншин (5-11 класи) – 2 зошити (один з яких може бути на друкованій основі) та 1 зошит для словника.

 

2.2.  Для контрольних робіт з української мови, української та зарубіжної літератур, мов і літератур корінних народів, національних меншин у 5-11 класах використовують по 1 зошиту.

 

2.3. Зошити для контрольних робіт зберігаються в закладі освіти протягом поточного навчального року та можуть зберігатися (за рішенням педради) ще 1 рік після закінчення терміну використання як такі, що належать до переліку шкільної документації.

 

2.4.  Дозволяється (за рішенням педради) виконання контрольних робіт з предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», мови і літератури корінних народів, національних меншин у зошитах з друкованою основою або на бланках із друкованою основою(на бланкахабоокремихлистках має бути штамп закладу освіти).

 

2.5. Для навчальних і контрольних видів робіт із мовно-літературних предметів: української мови, української та зарубіжної літератур, мов і літератур корінних народів, національних меншин – використовують зошити в лінію (з позначеним  берегом);

Ø  у 5-6 класах – 12 або 18 сторінок;

Ø  у 7-9 класах – 18 або 24 сторінки;

Ø  у 10-11 класах – для навчальних робіт зошит може  бути   більшим за  обсягом.

 

2.6. Для записів у зошиті рекомендовано використовувати кулькову ручкуз чорнилами синього кольору чи його відтінків(рішенням педради може бути обрано інший колір).

 

2.7. Для оформлення таблиць, схем, графіків, підкреслення членів речення, виконання інших позначень використовують простий олівець, у разі потреби –лінійку або циркуль.

 

 2.8. Між класною і домашньою роботою пропускають два рядки або 4 клітинки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, у зошитах у лінійку рядків не пропускають, а в зошитах у клітинку пропускають 1 клітинку).

 

 2.9. Дату класної, домашньої та контрольної роботи в 5-9 класах з усіх предметів записуємо так: на першому рядку дату записуємо словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), на третьому – назву теми (слово «тема» не пишеться), завдання тощо, наприклад:

 

Третє вересня

          Класна робота                              Творчість В.С. Стуса

 

П’яте лютого

Класна робота

Вправа 110

Сьоме жовтня

Домашня робота

Вправа 303

2.10. Зукраїнськоїмови в усіхкласах датукласної, домашньої та контрольноїроботизавждизаписують словами.

 

2.11. У 10-11 класах з літератури на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:

                                                                                 

                                                       Класна робота                                                     09.10.2020

 

2.12. У зошитах для контрольних робіт з української мови, української та зарубіжної літератур в усіх класах записують дату словами й вказують лише вид роботи, наприклад:

 

Дев’яте листопада

Читання мовчки

 

2.13. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

 

2.14. Зразки підпису зошитів (назви предметів записуємо відповідно до назв у робочому навчальному плані):

 

Зошит № 1

для робіт з української мови

учня 11 групи

Вінницького технічного ліцею

Івасюка Дениса

 

Зошит

для контрольних робіт

із зарубіжної літератури

учениці 5-А класу

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №1 м. Калинівки

Остапенко Марії

 

2.15. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт перевіряються з такою  періодичністю:

Ø  з української мовиу 5-6 класах  – двічі на тиждень; у 7-11 класах –  двічі на місяць;

Ø   з української та зарубіжної літератур у 5-6 класах – 1 раз на тиждень; у 7-11 класах – 1 раз на місяць;

Ø  з мов і літератур корінних народів, національних меншин у 5-9 класах – 1 раз на тиждень; у 10-11 класах – 1 раз на місяць;

Ø  словники у 5-11 класах – 1 раз на семестр (учитель виправляє помилки й ставить  підпис та дату перевірки).

 

2.16.Оцінки за ведення зошитів з української мови, української та зарубіжної літератур, мов і літератур корінних народів, національних меншин у 5-11 класах виставляють у класному журналі 1 раз на місяцьв окремій колонці без дати (запис – «Зошит»).

 

2.17. Під час перевірки учнівських зошитів учитель на сторінці зошита робить запис «Зошит  – » і поряд ставитькількість балів за його ведення (наприклад, «Зошит – 9»).

 

2.18. Ведення зошитів оцінюється  від 1 до 12 балів.

 

2.19. Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт (класних, домашніх), грамотність, дотримання мовного та орфографічного режиму, старанність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

 

2.20. Оцінку за ведення зошита враховують як поточну до найближчої тематичної.

 

2.21. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця в колонці за ведення зошита зазначається «н/о» (нема оцінки).

 

2.22. Помилки в учнівських зошитах варто виправляти таким чином:

Ø  неправильно написана літера, цифра, пунктуаційний знак тощо закреслюється скісною рискою, частина слова, речення – тонкою горизонтальною лінією, замість закресленого надписуються потрібні літери, слова, речення;

Ø   не дозволяється неправильно написане брати в дужки, витирати гумкою або  замальовувати коректором.

 

2.23. Учителі-предметникиповинні усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах виконувати тільки червоним чорнилом (див. лист МОН від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Про вимоги до виконання письмових творчих робіт учнів ЗНЗ і перевірку зошитів у 5-11 класах». Режим доступу: https://zakononline.com.ua/documents/show/122287 1222870).

 

2.24. Виявлені помилки позначають так:

Ø  орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою  ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.

Ø  лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична,  з – змістова помилки).

 

2.25. Здобувачі освіти зобов’язані писати в зошитах охайно, чітко, розбірливо, не виходити на поля зошита, усі  записи вести кульковою ручкою із синім кольором чорнила.

 

2.26. Обов’язкове ведення всіма учнями 5-11 класів учнівського щоденника,  встановленого Міністерством освіти і науки України зразка.

 

3. Норми оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

 

3.1. Для оцінювання кожного учня програмами передбачена певна кількість самостійних навчальних і контрольних робіт (фронтальних та індивідуальних) у кожному семестрі, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу – учнями та вчителями.(Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi).

 

3.2. Оцінки за усні відповіді та письмові навчальні й контрольні роботи виставляються до класних журналів.

 

3.3.Перевірка мовних і літературних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тест, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

 

3.4. Основні види письмових робіт з української мови, мов корінних народів і національних меншин, передбачені чинними програмами:

Ø  класні й домашні вправи;

Ø  словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6–8 класах, 36 – у 9–10 класах, 48 – в 11 класі);

Ø  навчальні диктанти, есе, твори й перекази;

Ø  самостійні роботи;

Ø  різнорівневі тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);

Ø  складання таблиць, схем, написання конспектівпершоджерел, рефератів (у старших класах), планів статей;

Ø  робота зі словниками.

 

3.5. Рекомендовані види робіт для реалізації мовленнєвої змістової лінії програмз української мови, мов корінних народів і національних меншин:

Ø укладання словників-мінімумів;

Ø виступ під час дискусії;

Ø написання відгуку про сайт відомої людини;

Ø переказування текстів різних стилів із творчим завданням;

Ø написання тексту публічного виступу;

Ø складання паспорта слова;

Ø виразне читання текстів різної жанрово-стильової належності.

 

3.6. З української мови, мов корінних народів і національних меншин основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання. Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

 

3.7. Усі завдання оцінюють відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11 класів.

 

3.8. Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

 

3.9. Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

 

3.10. Системний підхід до розвитку мовлення учнів на уроках української мовине потребуєдодаткового виокремлення годин для аудіювання, читання мовчки та вголос, переказів, творів  у 5-9 та 10-11 класах, оскільки ці види роботи передбачено на кожному  уроці.

 

3.11. З української мовив 5-9 та 10-11класах у І та ІІ семестрах оцінюютьрізні види мовленнєвої діяльностівідповідно до таблиць, уміщених у методичних рекомендаціях МОН      (див. додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 – «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році». Режим доступу: http://osvita.ua/doc/files/news/756/75640/472e7beba8b47e2a1295ea60ca711f43.pdf).

 

3.12. У 10-11 класах рівня стандарту замість контрольного твору слід писати есе, філологічного рівня - 1 твір і 1 есе.

 

3.13. З української мови, мов корінних народів і національних меншин результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

 

3.14. Повторне оцінюваннямовленнєвої діяльності учнів (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос не проводять.

 

3.15. Обов'язковому оцінюванню підлягають усі контрольні роботи із внесенням балів до класного журналу.

 

3.16. Оцінювання навчальних письмових видів роботи здійснюється в усіх учнів класуіз внесенням балів до класного журналу, за усні відповіді оцінка виставляється лише тим учням, які відповідали протягом уроку.

 

3.17. Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт та оцінки за ведення зошита (не як середній арифметичний бал).

 

3.18. Відпрацювання пропущених учнем контрольних робіт є недоцільним; у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендується дати йому індивідуальне завдання, яке виконується учнем під час уроку.

 

3.19. У випадку пропуску однієї тематичної через хворобу та відсутності оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, оцінка за семестр виставляється на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми(тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути виставлена на підставі тематичної (якщо вона одна) або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).

 

3.20. Оцінка за контрольний твір та переказ з української мови, мов корінних народів і національних меншин є середнім арифметичним за зміст і грамотність. Таку оцінку виставляють у колонці з датою написання роботи (надписи в колонці журналу не роблять). 

 

3.21. Учнівські творчі роботи вчитель перевіряє та повертає учням: у 5-9 класах не пізніше, ніж через тиждень, у 10-11 класах до 10 днів.

 

3.22. Оцінка за контрольний твір з української та зарубіжної літератур, літератур корінних народів і національних меншин є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

 

3.23. Оскільки за перекази і твори виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів має бути таким:

3 – 2 : «10»

МО – 4 – 6 : «7» = 9 балів

 

3.24. Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори, есе), беруть до уваги наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);2) лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

 

3.25. Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додають кількість балів за мовне оформлення, а їхню суму ділять на 2. Якщо частка не є цілим числом, то її округлюють до більшого числа (на користь учня):

3 – 4 : «7»

МО – 3 – 5 : «8» = 8 балів

 

3.26. Оцінку за декламування напам’ять творів з української літератури, літератур корінних народів та національних меншин виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

 

3.27. У процесі перевірки контрольних робіт учнів з української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й позначає на берегах зошита, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Помилку, що повторюється у творчій роботі кілька разів (повторювана помилка), уважають однією; помилки на одне й те ж правило, але в різних словах і реченнях (однотипні помилки)  уважають різними помилками.

 

3.28. У 8–9 класах із поглибленим вивченням української, зарубіжної літератур пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).

 

3.29. Із української та зарубіжної літератур у кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

 

3.30. Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос (не як середній арифметичний бал).

 

3.31. Річнеоцінювання здійснюється на підставісеместровихабоскоригованихсеместровихоцінок. Річнаоцінка не обов’язково є середнімарифметичнимвідоцінок за І та ІІ семестри. При виставленнярічноїоцінкимаютьвраховуватися: динамікаособистихнавчальнихдосягненьучня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, яківивчались у І та ІІ семестрах, тривалістьїхвивчення та складністьзмісту; рівеньузагальнення й уміннязастосовуватинабутіпротягомнавчального року знаннятощо.

 

3.32. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

 

3.33. Аналіз письмових контрольних робіт виконується у робочих зошитах.

 

3.34. Кількість  домашніх вправ – одна чи дві (на розсуд учителя), але не більше двох,  якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або  три вправи.

 

Використані нормативні документи

 

1.      Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» № 676 від 25 червня 2018 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. За № 1028/32480.

2.      Лист МОН України  № 1/9-596 від 03.10.18 року «Лист-роз’яснення щодо застосування окремих положень Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти».

3.      Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 – «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році».

4.      Наказ МОН № 496 від 03.06.08 року «Про затвердження Інструкції з ведення класного  журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

5.      Лист МОН від 28.04.2006року № 1/9-301«Про вимоги до виконання письмових творчих робіт учнів ЗНЗ і перевірку зошитів у 5-11 класах».

6.      Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392).Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text

7.      Навчальні програми 5-9 класів (оновлені 2017 року).Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

8.      Навчальні програми 10-11 класів (чинні з 1 вересня 2018 року) Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

9.      Наказ МОН № 371 від 05.05.2008 року «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

10.  Наказ МОН України  від 21.08.2013  № 1222 "Про затвердження орієнтовних  вимог  оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

11.  Лист МОН України від 30.08.2013 №1/9-592"Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин”

12.  Наказ Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369 «Порядок переведення учнів (вихованців) закладів загальної середньої освіти до наступного класу».

 

Укладач:  Коваленко Л.В.,к.пед.н.,

викладач кафедри філології та гуманітарних наук,

завідувач відділу  української мови та літератури,

мов національних меншин і зарубіжної літератури

КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти»

 

Автор: , опубліковано  тому

 

Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)