Для батьків

 

6 відмінностей між

                         мудрим і звичайним батьком:

1. Звичайний батько проводить весь час з дитиною, залишаючи своє хобі і інтереси в тіні. Мудрий батько піклується і про себе. Цьому він і навчає дітей. 

2. Звичайний батько цілими вечорами робить шкільні завдання. Мудрий батько вважає, що дитина повинна сама відповідати за них. Якщо щось не виходить, тоді батько приходить на допомогу.

3. Багато батьків намагаються спокутувати провину, купуючи дитині подарунки. Мудрий батько видає чаду гроші на дрібні витрати. Дитина повинна сама вчитися розподіляти гроші і відкладати їх на придбання іграшок. Батькові слід контролювати цей процес і навчати дитину.

 4. Часто мами і тата не хочуть розбиратися в причині поганої поведінки дитини. Їм хочеться швидше втихомирити її. Мудрий батько розбирається в причині і намагається допомогти у вирішенні проблеми.

 5. Звичайний батько хоче виростити в першу чергу успішну людину. Мудрий перш за все намагається побудувати теплі і близькі стосунки з дитиною.

6. Звичайний батько береже свою дитину від різних проблем, роблячи іноді те, про що його не просять. Мудрі мами і тата в допустимих випадках дозволяють дитині робити помилки. Після допомагають дитині зробити із ситуації висновки.

 

 

Принципи виховання 

                                   дисципліни у дитини:

 1. Уважно вивчайте дитину: Ви повинні знати стан її нервової системи. Дії дитини в стані нервового напруження повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченнями або покаранням.

 2. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

 3. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.

 4. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є спільними.

 5. Не засуджуйте дитину. Пам’ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття.

                                

                Основи інтернет-етикету, 

                                                  яким слід навчити дитину:

                                                   

 Дитина не повинна передавати приватну інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

 Добре, коли дитина розуміє, що потрібно звернутися до батьків або вчителя, якщо хтось турбує її у мережі - відправляє дивні повідомлення, нав'язливо намагається установити контакт.

 Потрібно пояснити дитині, що зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не завжди є гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі.

 Дитина повинна розуміти, що не варто відкривати файли або посилання на Web-сторінки, отримані від незнайомих людей.

 Навчіть дитину бути ввічливими в електронному листуванні. Не варто в електронних листах застосовувати текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити співрозмовника.

 Не потрібно надсилати у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості зі співрозмовником.

 Поясніть дитині: завжди потрібно поводитися у мережі так, як би дитина хотіла б, щоб поводилися з нею в реальному житті.

  

 Комп'ютерна залежність

     Вважаєте, що ваша дитина проводить за комп'ютером занадто багато часу?

Ось декілька симптомів психологічної залежності від "віртуального світу", на які потрібно звернути увагу:

 • Синдром скасування

Якщо зникає доступ до комп'ютера, дитина стає агресивною і дратівливою, їй нудно, дитину нічого не радує.

 • Звуження кола інтересів

Підліток може говорити тільки про комп'ютер і все, що з ним пов'язане. Він ігнорує інші захоплення, не слухає музику, не дивиться фільми.

• Дитина обмежує контакти з друзями

Не підтримує відносини навіть з самими давніми приятелями. Схоже, що в реальному світі він не може адаптуватися і шукає притулку в віртуальному просторі.

Що робити у разі виникнення залежності від Інтернету та комп'ютерних ігор?

 ✔ Найчастіше батьки цілком передбачуваним чином реагують на те, що дитина занадто багато часу проводить у віртуальному світі - забороняють комп'ютер. Але якщо підліток дійсно страждає від залежності, то такий крок не дасть нічого, окрім нових переживань.

 ✔ Батькам варто, насамперед, зрозуміти, в чому справа. Якщо дитина користується комп'ютером для отримання інформації, розваги і спілкування, можливо, проблеми і не існує?

✔ Якщо ж підліток дійсно занадто занурений у віртуальний світ, то мова може йти не про залежність, а про підліткову депресію. І в цьому випадку потрібно не відбирати комп'ютер, а лікувати депресію.

✔ Справитися самостійно з комп'ютерною залежністю (як і з будь-якої іншої залежністю) важко. Доведеться переглядати спосіб життя і свої відносини з навколишнім світом. І замислюватися про це потрібно не тільки підлітку, але і його батькам. Приміром, якщо, повертаючись з роботи, тато відразу ж сідає до комп'ютера, немає нічого дивного в тому, що дитина робить так само.

 ✔ Здоровий підліток здатен бачити різницю між реальним і віртуальним світом. Інша справа, що, якщо вдома школяр не знаходить розуміння, віртуальний світ виявляється кращим.

Десять компліментів, які необхідні дітям для набуття мотивації та впевненості в собі

Важливі для дітей компліменти батьків

              Що ви відчуваєте, коли хто-небудь робить комплімент про ваше взуття, приготовлену вами їжу чи про те, як ви впорались із роботою? Ви відчуваєте піднесення. Але що ви відчуваєте, коли свої захоплення висловлює той, хто по-справжньому дорогий вам? Так, це неймовірне почуття. А зараз лише уявіть силу компліментів, мова про які піде в цій статті. Адже дитина, яка відчуває, що мама її цінує та схвалює, здатна змінити світ. Дитина, яка знає, що мама вважає її чудовою, краще справляється із проблемами, які виникають на її життєвому шляху.

                Дослідження показують, що найбільше сприяє формуванню мотивації дітей та́ похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві (усі діти чудові та красиві в очах своїх матерів), які вони сильні й добрі (діти швидше стають такими, якими ми їх уважаємо) і які вони взагалі дивовижні (адже кожна дитина дивовижна).

 Ось десять компліментів, які діти повинні чути в різних випадках свого життя:

 1.     Робіть компліменти про особливості характеру дитини. Ми живемо у світі, де не вчать щирості, чесності та принциповості, та й не надто на них розраховують. Коли наші діти демонструють прояви чесності, доброти, надійності й вірності, це чудова нагода, щоб відвести їх убік і щиро похвалити.

 2.     Робіть компліменти про зразкову й шанобливу поведінку. Найлегше висловлювати несхвалення й помічати лише помилки, промахи й недоробки дитини. Але, замість того щоб тільки й робити, що чекати неслухняної або неповажної поведінки (яка не забариться вас засмутити), краще спробуйте помічати слухняність і повагу: «Я іноді забуваю тобі це казати, але ти чудовий хлопець, і я ціную те, як ти ставишся до мене – до своєї мами».

 3.     Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини. «Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є.

 4.     Робіть компліменти участі дитини в житті родини. «Прибирання зі столу (підмітання, винесення сміття) – це корисна справа. Я високо ціную твій внесок у благополуччя нашої родини». Діти повинні розуміти, що те, що вони роблять, приносить користь, що дорослі помічають це, що їх посильна допомога є цінною частиною сімейного життя.

 5.     Робіть компліменти про якість роботи дітей. «Ось що називається чиста підлога!», «Ти зібрав усе листя у дворі, навіть жодного листочка не залишилось. Молодець! Я так рада, що ти серйозно ставишся до своєї роботи, це помітно». Завжди варто відзначати високий рівень виконання роботи.

 6.     Робіть компліменти про зусилля дитини, навіть якщо результат не найкращий. «Твоя готовність допомагати радує мене! Тепер нам треба навчитись виносити сміття в контейнер, не розкидаючи його по дорозі!». Компліменти можуть бути важливою частиною нашої ролі вчителів.

 7.     Робіть дитині компліменти, коли вона осягає щось нове. «Я приємно вражена! Ти значно просунувся в математиці!», «Відмінно! Я не здивована результатом після того, як ти так наполегливо попрацював». Доречний комплімент підтримує позитивний настрій.

 8.     Робіть компліменти про почуття стилю дитини, навіть якщо ви не зовсім поділяєте її смак. Ми ж не хочемо робити з наших дітей клонів. «Коли треба підібрати вбрання, у тебе, безумовно, проявляється талант!», «Мені здається, що ти добре обміркував те, як виглядаєш», «Я ніколи не бачила раніше, щоб так накривали стіл – у тебе дивовижна уява». Не треба обмежувати компліменти вузьким діапазоном власного смаку.

 9.     Робіть компліменти про зусилля для досягненні довгострокової мети. «Сину, прогрес, який ти демонструєш, гідний похвали. Молодець, що так стараєшся». Чекати, коли дитина досягне досконалості, щоб висловити похвалу, неефективно, це може послабити ентузіазм ще й слабо допомагає процесу дорослішання.

 10.       Робіть компліменти друзям дитини. Але будьте чесними! «Твої друзі молодці!», «Цей Назар такий хороший хлопець», «Ти знаєш, мені додає впевненості, що при виборі друзів ти керуєшся здоровим глуздом».

Поради батькам школярів

1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати від учня неможливого.

3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4.Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5.Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6.Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8 – х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7.Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9.Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11.Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12.Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

13.Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14.Батько й мати – найкращі вихователі, які повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.